З Голівуду в холдем: покерная кар'єра Джеймса Вудса

Джеймс Вудс

Впродовж своєї 40-річної зоряної кар'єри на великому екрані Джеймс Вудсзіграв, здається, всі можливі ролі. Будь то глава адміністрації президента Ніксона в однойменному байопіку Олівера Стоуна або головний мучитель Пітера Гріффіна в знаменитому мультсеріалі Гріффіни- Вудс вдихнув життя у величезну кількість персонажів. У великій фільмографії Джеймса є й участь в класичних стрічках Гравець(1974) та Казино(1995), ролі в яких у відомому сенсі стали провісниками його майбутнього.

В наші дні будь-яке представлення Вудса починається зі слів «актор й ентузіаст покеру». Джеймс перетворив своє старе хобі в новий стиль життя, подорожуючи турнірами поряд із професіоналами та проходячи перевірку своїх навичок в боротьбі з кращими гравцями. Незважаючи на те, що за останні десять років сума призових Вудса склала $108,243, він грає не заради того, щоб сплачувати рахунки, а скоріше в силу невгамовної спраги до інтелектуальних викликів і того почуття товариства, яке дає покер. Постійно прогресуючи та відточуючи свої навички, колишній студент Массачусетського технологічного інституту й володар IQ вище за 180, Вудс підходить до покеру як до головоломки або чергової ролі, в якій необхідно домогтися досконалої гри. В доленосному для нього 2006 році Вудс далеко пройшов у головному турнірі WPT LA Poker Classic за $10,000 і зупинився на 24 місці. Незабаром послідував і перший кеш на Світовій серії. З того часу Вудс став постійним гостем покер-румів Лос-Анджелеса, Лас-Вегаса та Антлантік-Сіті, паралельно з'являючись в телевізійному шоу Celebrity Poker Showdown.

Цієї п'ятниці Вудс взяв участь у турнирі ветеранів. Після того, як з рукостисканнями й спільними фотографіями з шанувальниками його таланту було покінчено, знаменитий актор знайшов час, щоб поговорити з PokerNews про події першого дня та поділитися спогадами про свою першу Світову серію.

PokerNews: Джиммі, як складається для вас перший день у турнірі ветеранів?

Джеймс Вудс: Якщо чесно, це був найбожевільніший та непередбачуваний стіл, за яким мені доводилося грати. Я бачив зіткнення тузи в тузи, в мене самого було, напевно,двадцять п'ятькишенькових пар. Мабуть, це рекорд. В мене три рази були тузи, по разу королі й валети, чотири рази - дев'ятки й четвірки та п'ять разів двійки. Перші три роздачі в мене були тузи, дами та туз-дама, і я все програв усі три, до того ж одну з них із фул-хаусом.

PokerNews: Проте, у вас залишився робочий стек. Як вам це вдалося?

Я скидав одну руку за одною, причому кожного разу мені показували кращу комбінацію. Ви розумієте, як це прикро - отримати двадцять п'ять кишенькових пар з роздачі, але програти більшу частину цих рук?

PokerNews: Скільки сетів вам вдалося зловити?

В мене було чотири сети, але оплати я не отримав. А в перервах між ними програвав всі роздачі. Один хлопець виграв у мене з рукою 4-7 різномасні. Ну да ладно. Головне - залишатися на плаву, а це дуже непросто. Адже стартовий стек невеликий - всього лише 3,000 фішок. В один момент я піднявся до 9,850, проте зараз у мене рівно ті ж 3,000.

PokerNews: Виходить, даремно грали весь день?

Може скластися таке враження, але не будемо забувати про те, що на старт вийшло 4,420 гравців, а зараз в турнірі залишилося 1,600, тобто приблизно 30%. Багато хто не розуміє, що з вилетом 70% гравців ціна моїх фішок практично потроїлася. Наприклад, в одностоловому турнірі троє вибуло, шестеро в грі, оплачується три місця. У вас в цьому випадку є непогані перспективи, але багато хто цього не розуміють. Вони розбазарюють фішки, постійно базікають. Вони думають щось на кшталт: «Половина відсіялась, тепер потрібно тільки цих трьох хлопців здолати».

PokerNews: Востаннє ми з вами бачилися на початку року під час Borgata Winter Poker Open. Пам'ятається, ви грали мало не в кожному турнірі, постійно перебували в ігровому залі. Чи можете ви порівняти склад в тих турнірах, де вам протистоять молоді інтернет-гравці та оффлайн-професіонали, і цей турнір, де багато вікових гравців й аматорів?

Знаєте, я з большим задоволенням зіграю з молодими хлопцями, які носять бейсболки задом наперед. Принаймні, завжди знаєш, чого від них чекати - рейзу. Я знаю їх стиль, оскільки багато грав в інтернеті. Що ж до ветеранів...

PokerNews: Це як ходити мінним полем.

Саме так. В одній із роздач я виявив у себе двох тузів у першій позиції. Я вирішив, що хтось точно зробить рейз, і просто зіграв лімпом. Що далі? Колл, колл, колл... Всі зробили кол! Це був справжній «сімейний банк» на десятьох!

PokerNews: Такого в звичайних турнірах не побачиш.

Я боюся про це розповідати своєму другові Емаду[Алабсі], бо він скаже: «Вибач, але чому ти зіграв лімпом з першої позиції?». Але я думав, що один з десяти зробить рейз! Особливо серед цих хлопців, де рейз є в кожній роздачі! Але на цей раз ніхто цього не зробив. Боже мій!

PokerNews: До речі, ви згадали Емада Алабсі, прекрасного гравця і вашого друга.

Так, Емад - мій друг. Я його дуже люблю.

PokerNews: Емад досвідчений професіонал, завсідник великих турнірів. Він ваш тренер, наставник або просто друг?

З Голівуду в холдем: покерная кар'єра Джеймса Вудса 101
Емад Алабсі(з Джеймсом Вудсом)

Та вже швидше я його тренер... Гаразд, жарти в сторону, відповім серйозно. Ми намагаємося наслідувати модель, якої дотримуються багато молодих гравці. Ми і ще пара друзів утворюємо невелику компанію, де в тісному колі можемо обговорювати покер. Правда, є деякі відмінності. Емад розуміє мою дилему. В принципі, звичайні люди куди краще знають мене як актора, знаменитість і на цьому засновують своє ставлення до мене.

А ось професіонали знають мене в першу чергу тому, що я глибоко проходив у турнірах. Вони нерідко говорять: «А він здорово грає», і ставляться до мене як до гравця більш серйозно. Може не так серйозно, як я б хотів, але все ж серйозно. Ми з Емадом багато говоримо про емоційну сторону гри, належному настрої. Адже граю я дійсно непогано. Дивіться, від скількох куль я сьогодні ухилився. А ось, що мене дійсно турбує, так це, якщо можна так висловитися, «особиста вразливість», що випливає з того, що я відомий актор. Засмучує, коли хтось робить кол з ідіотською рукою. В таких випадках хочеться сказати: «Будь ласка, грай проти мене як проти покерного гравця, а не як проти актора».

PokerNews: Однак, незалежно від того, виб'є такий суперник вас або ви його, йому буде що розповісти.

Вірно, і я не хочу чути (а я чув це багато раз): «Принаймні, я можу сказати, що мене вибив Джеймс Вудс». В таких випадках я часто відповідаю: «Твоя мрія швидше за все збудеться, хіба що ти зловиш одну з четвірок. Ти ж ставиш кол проти моїх тузів з кишеньковими четвірками». Зрозуміло, він ловить четвірку й незмінно вигукує: «Я це знав!», наче він геній якийсь. І це дійсно дуже прикро. Ось чому дуже небагато сильних гравців вигравали головний турнір Світової серії.

PokerNews: Їм заважає їх популярність?

Саме так. Всі хочуть перемогти Даніеля Негреану. «Я вибив Негреану!», хоча, взагалі, кому до цього має бути справа?

PokerNews: До речі, якщо ви згадали Даніеля, не можу не відзначити, що ви один з найприємніших і товариських гравців. Вболівальники, які просять з ними фотографуватися, шанувальники, охочі потиснути вам руку або перекинутися парою слів про Голлівуд - ви нікому не відмовляєте. Ви ж завжди можете послатися на зайнятість або бедбіт, але ніколи цього не робите й спілкуєтеся з людьми приблизно так само, як Даніель.

Дякую. Коли я ввічливий і товариський з уболівальниками та шанувальниками я виконую два завдання. По-перше, фактично це вони платять мені зарплату, та я за це їх поважаю. Крім того, зазвичай вони кажуть мені щось приємне. Ніколи не міг зрозуміти, як актори, спортсмени, та інші зірки, які роблять гроші на своїй популярності, можуть зневажливо ставитися або ігнорувати людей, завдяки яким вони, по суті, й досягли успіху.

По-друге, я люблю людей, люблю покерних гравців. Вони завжди поставляться з розумінням, якщо я скажу:«Почекай хвилинку, я в роздачі» або «Почекай, мене тільки що переїхали. Дай мені трохи поміркувати над цією роздачею, добре?», і будуть терпляче чекати. Мені дійсно дуже пощастило з шанувальниками, вони всі дуже милі люди. Може це звучить наївно, але мені дійсно дуже подобаються покерні гравці. В покер грає величезна кількість приємних людей. Мені здається, багато молодих професіонали вчать новачків й особистим прикладом демонструють, що грубість і хамство - це зовсім не те, що потрібно нашій грі.

З Голівуду в холдем: покерная кар'єра Джеймса Вудса 102

PokerNews: Ваша кар'єра на сцені та великому екрані всім добре відома. Розкажіть про те, як ви прийшли в покер. Ви сказали, що вам подобаються покерні гравці. А як ви стали одним з них?

В моїй родині всі любили грати в карти. Мій брат Майк був надзвичайно розумний, нехай земля йому буде пухом. Маму й батька також відрізняв гострий розум. Маю сказати, подібна атмосфера діяла на мене благотворно. Я вступив до Массачусетського технологічного інституту, а там багато грали в бридж. Пам'ятаю, мене ще попередили: «Не грай в бридж, інакше не закінчиш інститут». Все тому, що в бридж грали цілу добу. В будь-який час дня і ночі можна було знайти гру. Загалом, бридж став однією з ігор, в яких я вирішив не прагнути до висот.

Однак, по молодості я багато грав у покер і особливо в джин, щоб якось перебиватися. Знаєте, молоді актори - люди небагаті. Загалом вигравав достатньо, щоб купити сніданок. Я міг отримати підтримку від сім'ї, але завжди ж хочеться самостійності. Пам'ятаю, я багато грав зі Скоттом Вілсоном. Нещодавно у нього була роль у серіалі «Ходячі мерці», ще він знімався в «Холоднокровно», і ми грали з ним постійно. Багато грали просто, щоб вижити. Думали, що я всього лише актор, і до цього ніколи не грав. Ви не знаєте, що означає грати, коли потрібно дев'ять доларів на сніданок, а до цього цілий день в роті макової росинки не було.

PokerNews: Джиммі, ви будете здивовані...

Ну, може ви знаєте, але, впевнений, більшість не представляє, що це таке. Забавно, коли люди мені кажуть: «Я бачив вас в шоу Celebrity Poker!». Так, але ви не бачили мене, коли я грав 18-річним, а в задній кишені брюк у мене був пістолет. Але це зовсім інша історія...

PokerNews: Розкажіть про свою першу участь у Світовій серії.

Це був рік, коли Світова серія останній раз проводилася в Binion's Horseshoe. Я потрапив за стіл до дев'яти найгірших гравців, яких бачив у своєму житті. На той час за бай-ін $10,000 давали таку ж кількість фішок. Сиджу тихо, і тут понеслося - 25, 25, 700, 3,000, 10,000, олл-ін і колл. В одного туз-дама, в іншого десять-дев'ять. Ну і справи! Я зрозуміти не міг, що відбувається. Це було до інтернет-буму, ну або він тільки почався. Мені здається, це було рік потому після перемоги Кріса Манімейкера. Я подумав: «Мені попався божевільний стіл». Пам'ятаю, зчепився з хлопцем, маючи кишенькові дами. Ніколи не розповідаю історії бедбітів, але тут зроблю виключення. Все дійсно правда. Отже, я зробив рейз з кишеньковими дамами, хлопець зробив кол. Відкривають флоп (ніколи його не забуду) Q-4-2 веселка без карт бубновою масті. Я з топ-сетом зіграв чек. Виграти у мене практично неможливо, хіба що у нього A-3 і він купить п'ятірку або щось в цьому роді.

Як би то не було, він поставив, а я подумав: «Ці хлопці настільки нерозумні, що він може і заколлірувати мій олл-ін. Ніхто б так не зіграв, але я спробую». Загалом, олл-ін і колл! Я сказав: «Сер, я відчуваю себе гидко. Ви напевно вирішили, що я блефую». Він відповів:«Ні, я так не думав, мені здається, у вас сет дам!». Я сказав: «Так, у мене сет дам, а що ж у вас? З чим же ви зробили кол на 90% вашого стека?».

А він мені й каже: «Буду з вами відвертий. Я грав в сателіті весь ранок і в результаті відібрався. Але я весь цей час випивав, відчуваю себе жахливо, мене ось-ось вирве. Просто хочу скоріше піти додому. Ви, я бачу, славний чоловік, якому не шкода віддати свій фішки». «Що ж у вас?», - поцікавився я. «Шість-сім бубновою масті», - відповів він.

На стіл поклали п'ятірку й вісімку - стріт. Йдучи, я сказав: «Старий, я розумію, що ти хотів бути люб'язним і все таке, але, якщо б це сталося в салуні на пароплаві в році так 1880-м, я б тебе застрелив». Така от у мене вийшла перша Світова серія.

PokerNews: Вочевидь, це був головний турнір. Ви брали участь в інших турнірах в тому році?

З Голівуду в холдем: покерная кар'єра Джеймса Вудса 103

Можна сказати, це був головний турнір старого зразка, з такими ось коллами. Ні, в інших турнірах я не грав. У свій наступний візит в 2006 році я взяв участь в шутаут-турнірі, пройшов у другий день і потрапив у гроші. Раніше в ж тому році я глибоко пройшов в турнірі WPT, фінішувавши 24-м. Це був найбільший турнір в Лос-Анджелесі за всю історію. Я тоді подумав: «А що, я непогано граю».

Ми поїхали на Світову серію з моїм братом Майклом. Взяли машину та проїхали крізь два штати. Здорово провели час. Ми якраз щойно запустили Hollywood Poker, а турнір був названий на його честь - Michael Woods Invitational. До цього він ніколи не був у Лас-Вегасі, а тут вибив самого Джоша Аріе, загалом було здорово. Потім ми прилетіли додому, і я відразу ж приступив до зйомок у серіалі «Акула». А за п'ять днів пролунав найгірший телефонний дзвінок в моєму житті. Мені повідомили що Майкл помер від серцевого нападу. Після цього я довго не міг приїжджати в Лас-Вегас. Це мій другий візит після довгої перерви. Торік я зіграв у турнірі з бай-іном $1,500 і зайняв 54-е місце. Це буде перший головний турнір Світової серії після смерті мого брата.

Що для мене значить Світова серія? Щоразу, проходячи крізь Rio, я бачу всі ці банери. На своїй останній фотографії Майкл стоїть під одним з цих банерів. Це відмінна фотографія нас двох разом. Ми на WSOP, він щойно вибив Джоша, і я подумав:«Майк, це круто». Він сказав:«У мене був сет, він піймав флеш, але дошка спарилася». Повз саме йшов фотограф. Я покликав його і попросив:«Зніми нас з братом!». Я його обійняв, і в цю секунду спрацював затвор. Це моя улюблена фотографія нас двох. Майк посміхається, в руках у нього безліч фішок. Цікаво, що на ній ми обидва в окулярах і виглядаємо лише трохи старше, ніж коли були юнаками. Відмінний був час.

Подібний життєвий досвід потрібний кожній людині. Кожен раз, коли я сюди приїжджаю, на мене накочує тепла хвиля спогадів про те, як ми разом провели цілий тиждень. Їхати крізь декілька штатів з ним на машині, це було як диво. Пам'ятаю, він сказав: «Давай махнемо на Світову серію на машині». Я відповів: «Мені потрібно зніматися в серіалі». Але він наполягав: «Кинь, ми ж не молодшаємо. Хтозна, може нам більше і не доведеться знову так провести час». Того дня Бог був на моєму боці. Я сказав: «Знаєш, а давай!». Ми поїхали на WSOP, і провели разом п'ять чудових днів. Знаєте, як це буває у братів - говорили про все на світі.

P.S. У турнірі за $1,500 Вудс опинився за одним столом із Дмитром "DimaDima" Катаєвим, без фотографії для твіттера не обійшлося:

З Голівуду в холдем: покерная кар'єра Джеймса Вудса 104

Інтерв'ю з Джеймсом Вудсом (англійською мовою):

More Stories

Схожі турніри

Схожі гравці

Що ви думаєте