Новачкам про тільт: як пережити бедбіти

Новачкам про тільт: як пережити бедбіти 0001

- Що саме є бедбіт?- запитав Альфонцо Калібрі.

- Бедбіт - це коли ти програєш роздачу, в якій мав високі шанси на перемогу, - відповів Чарлі Арчер.

- Не думаю, що бедбіт визначається вірогідністю,- вступив я,- швидше прикрістю, яку ти відчуваєш.

Альф і Чарлі - персонажі книги під назвою "Painless Poker", над якою зараз я працюю. Я розповів їм про свою нову колонку на PokerNews, і вони запропонували свою допомогу. Я запитав їх, як вони справляються з бедбітами, і як це зазвичай буває, Альф почав з визначення терміна.

- Ти правий,- сказав Альф, -бедбіти притаманні всім як статистичний компонент, так і емоційний. І, на жаль, вони мучать не лише постраждалих гравців. Я зараз говорю про найжахливіше, що можна почути в цьому житті: розповіді про бедбіти.

Днем Альф проектує музейні експонати, а вечорами грає в живий покер - в лімітний/безлімітний холдем й омаху.

- Так що ж, Альф, слід вважати, ти ніколи не скаржишся на бедбіти? - запитав я.

- Саме так,- відповів він.

- Навіть сам собі?

Він трохи нахилив голову.

- Згадай: я казав, що це неможливо слухати . Нав'язливі скарги, вимовлені вголос. Я не кажу, що можна зрозуміти ниття з приводу невдачі. Я просто не хочу це чути.

- Мушу зізнатися,- сказав Чарлі,- я іноді скаржуся на бедбіти.

Чарлі заробляє на життя грою в онлайні на безлічі столів в безлімітний холдем $2/4- $3/6.

- Але я живу з двома іншими онлайн-гріндерами, які люблять поплакатися,- продовжив він,- тому цілком справедливо, що вони теж вислуховують мої історії про бедбіти.

- Ти зі своїми сусідами несвідомо розповсюджуєш погану звичку. Більше того, ваші історії не йдуть ні в яке порівняння з розповідями про бедбіти в живій грі,- відреагував Альф.

- Що, пробачте? - здивувався Чарлі.

- Бедбіт в онлайні - це просто статистична подія,- підвищеним тоном сказав Альф. - Бу -бу -бу. Я був фаворитом 45 до 1 і все одно програв. Ох і ах . Сталося неминуче.

- А я розумію, про що говорить Альф,- втрутився я. - Насправді, я можу з цікавістю послухати розповідь про бедбіт, якщо будуть згадані обставини, що додають гостроти. Переїзди в один аут або що закрилися бекдори мені не цікаві. Інша справа, якщо в оповіданні йдеться про напій, що пролився, помилку дилера або опонента, який переплутав свою руку - такі деталі, на мою думку, роблять історію про бедбіт такою, яка заслуговує уваги. Але в онлайні таких випадків не буває.

Поки я говорив, то помітив, як Чарлі все більше і більше засмучується.

- Дозволь поставити тобі питання,- сказав Чарлі, - ти коли-небудь чув про гравця, який грав в онлайні як ніколи добре і програв банк $10,000 тому, що не міг доставити на олл -ін $50 через проблеми з інтернетом, що сталися з причини дерева, яке впало через шторм та обірвало кабель?

- Беру свої слова назад,- відповів я.- Відмінна історія про бедбіт в онлайні. Така неприємність трапилася з тобою?

- Так.

- Ух.

- Ага.

- Згоден, хороша історія,- сказав Альф.

Ми з Чарлі підозріло на нього подивилися.

- Бо вона швидко закінчилася,- додав він, чим викликав у нас посмішку.

- Хочу тебе запитати, Альфонцо,- сказав я. - Чому тобі не подобається слухати розповіді про бедбіти?

- Вся справа у... невихованості та незручності. Це наче, якщо б хто-небудь підняв майку, аби показати шрам. Якщо мені захочеться побачити шрами від покеру, я можу подивитися на себе.

- З цього випливає моє наступне запитання, - продовжив я,- про бедбіти, на які ми скаржимося самі собі.

Альф посовався на стільці.

- Коли тебе жорстко переїхали, і ти все думаєш, як тобі не пощастило- хіба це не є нескінченна скарга самому собі? Хіба це не викликає таке ж роздратування або презирство як люди, які вивалюють свої проблеми на тебе?

Альф на мить завмер і сказав:

- Справедливе зауваження, в теорії.

- Ти так говориш, ніби ми можемо вибирати, про що нам думати, а про що - ні,- втрутився Чарлі.

- Або, якщо бути точним, - додав Альф, - він каже, що ми можемо вирішувати, про що нам не думати.

- Бінго! - захоплено сказав я.

- Але нам потрібно розбирати свої роздачі, - зауважив Чарлі,- вивчати їх, знаходити помилки і намагатися їх виправляти. А деякі роздачі приємними не назвеш.

- І так, і ні, - сказав я. - Так, роздачі потрібно розбирати. Але переживати через них не обов'язково.

- Якщо я правильно тебе розумію,- сказав Альф,- ми можемо вивчати стратегічний момент, не відчуваючи гіркоту поразки.

- Двічі бінго!- вигукнув я. - Онлайн, офлайн - суть не змінюється. Є роздача. І після неї є історія, яку ти придумуєш в своїй голові. Історія про бедбіт - це просто історія. А ти автор, і, отже, ти можеш внести до неї поправки. Ти можеш залишити тільки факти і прибрати всі негативні моменти або можеш попросту взяти цю історію з усіма її неприємними деталями, викинути її в смітник і ніколи не розповідати.

- Хотілося б мені мати таку можливість,- сумно сказав Чарлі. - Але, мабуть, я не автор.

- Ти безумовно автор цих історій, Чарлі. Та в тебе добре виходить,- сказав я. - Тепер тобі потрібно навчитися їх редагувати. Потрібно обзавестися червоною ручкою.

- Мабуть, нам варто купити мільйон червоних ручок і роздавати їм усім зустрічним,- сказав Альф.

- Собі не залишиш?

- Мені вона не потрібна. Як я вже казав, я не розповідаю історії про бедбіти.

- Але ти сказав, що в тебе є покерні шрами.

- Сказав.

- Можливо, ти цього не знаєш, Альф, але червоні ручки допомагають позбутися й від шрамів.

- Дозволю собі не погодитися,- сказав Альф. - Вникнувши в твою аналогію, я допускаю, що в теорії можу не зациклюватися на своїх минулих бедбітах, але це не те саме, що позбутися них. Що було - те було. І цього не змінити.

- Як знаєш, - сказав я.

* * * * *

Ознайомитися з іншими текстами Томмі Анджело і отримати інформацію про його третю книгу "Painless Poker" можна на сайті tommyangelo.com.

More Stories

Що ви думаєте